Иск к администрации президента Украины

Часть 3

1 2 3 4

Опубликовано: 2 марта 2012
Прочитано: 3510 раз

Більш того, відповідно вимог ст. 14 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" реабілітаційні установи незалежно від свого статусу і відомчої підпорядкованості забезпечують якість реабілітації відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації, критеріїв і вимог до реабілітаційних заходів. Ст. 32 вказаного Закону передбачає для інвалідів, у тому числі з важкими формами інвалідності, які потребують реабілітації відповідно до висновків медико-соціальних комісій, створюються необхідні умови для отримання реабілітаційних послуг.

Однак в порушення вимог вказаного Закону ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (м.Київ) на протязі багатьох років не вклала ні копійки грошей для модернізації роботи Сакського спинального санаторія ім. М.М. Бурденка. Аналогічне становище відзначається в попередні роки. Наприклад, у 2010 році вказаний санаторій від своєї діяльності перерахував ЗАТ "Укрпрофоздоровниці" 5000000 грн. прибутку. Що зроблено для поліпшення лікування та перебування інвалідів у санаторії? Відповідаємо, нічого. Комфортність проживання у палатах не поліпшується. Фізкультурне-спортивне обладнання у залах ЛФК на рівні 70-80 років минулого століття, яке не удосконалюється. Над їдальнею, на третьому поверсі хтозна-скільки років пустує величезний зал, де можна відкрити спортивну залу, але керівництво вказаного Закритого Товариства це не хвилює. Багато процедур у санаторії для лежачих інвалідів не доступне тому, що відсутні підйомники. В основному у санаторії використовується жіноча праця, жінки піднімають, пересаджують інвалідів більш 100 кг вагою, потім багато з них хворіють на захворювання хребта. Ніякими нормативними актами не передбачене це, як професійне захворювання та не є страховим випадком? Не удосконалюється діяльність санаторія по лікуванню інвалідів. Велика чисельність інвалідів прибувають зі шкірними захворюваннями, цукрового діабету, інсульту, інфаркту міокарду. Разом з тим, у санаторії відсутні фахівці щодо лікування цих хвороб. Методи лікування не удосконалюються, ліків не має. Мінсоцполітики України не перевірило доводи інвалідів та стверджує про забезпечення догляду за хворими на належному рівні без сторонньої допомоги.

З полю зору працівників Міністерства соціальної політики України зовсім випала ціла низка питань щодо проблем інвалідності. З метою посилення уваги до проблем інвалідів видано не мало Постанов Верховної Ради України, Указів Президенту України, Кабінету Міністрів України.

У постановах Верховної Ради України № 560-ІV від 20.02.03р. та № 1690- ІV від 20.04.04р. мова йшла про стан забезпечення в Україні встановлених чинним законодавством соціальних, економічних, правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів. До теперішнього часу позитивних змін з цих питань не настало. Проблемами інвалідності практично ніхто не займається. Тому знаходячись у інвалідному стані, у громадян виникає багато питань.

Чому прийняті постанови Кабінету Міністрів України погіршили становище інваліда в частині встановлення причин інвалідності. Наприклад, якщо особа направляється чи повертається з праці на громадському транспорті та отримує травму, то ця обставина не буде пов`язана з виробництвом? Визначається як загальне захворювання. У кінці 80-х на початку 90-х років усі постанови КМУ визначали такі травми, як пов`язані з виробництвом. На сьогодні становище відносне інваліда погіршене. Ми просили Міністерство соціальної політики України законодавчо усунути цю соціальну несправедливість і тому, що з платні вказаних громадян згідно законодавству утримуються страхові внески.

Залишилася не виконаною Комплексна програма вирішення проблем інвалідності, затверджена постановою КМУ № 31 від 27.01.1992 р. Наприклад, п.3 по створенню при поліклініках служби забезпечення інвалідів усіма видами медичної допомоги, починаючи з 1992 року. Вказане Міністерство ці проблеми бачити не бажає.

Правильну позицію щодо забезпечення інвалідів засобами реабілітації, які необхідні за станом здоров`я, але їх не має у Переліку технічних та інших засобів реабілітації, затверджених Кабінетом Міністрів України, зайняв Держнаглядпраці України у роз`ясненнях інваліду за № 013-Ш 1692/15-53 від 16.11.2010р. надав правильну правову оцінку та зробив висновок щодо необхідності удосконалення чинного законодавства або вирішення заяв про сприяння реалізації закріплених Конституцією України прав та інтересів. Мінсоцполітики України на це увагу також не звертає.

У Розпорядженні Президента України від 29.11.96р. мова йде про те, що Кабінету Міністрів України необхідне розглянути питання про налагодження вітчизняного виробництва крісел-визків для інвалідів на рівні світових стандартів. Минуло 12 років. 09.04.2008 року за № 575-р вийшло Розпорядження Кабінету Міністрів України на 2008-2009р.р. про впровадження інноваційних технологій у виробництво: технічних засобів реабілітації, засобів пересування для інвалідів. Дотепер нічого не має.

Чому не забезпечується путівкою без лікування супроводжуюча особа інваліда 1 групи з травмами і захворюваннями хребта та спинного мозку з постійним стороннім доглядом? Для інших категорій інвалідів 1 групи це передбачено постановою КМУ від 22.02.06 № 187.

Продолжение рассказа >>

Автор: Шпагін С.Д.

Комментарии к рассказу